Війна ранить не тільки кулями, тож усім нам треба вистояти не лише фізично, а й психологічно. Соромитися своїх почуттів не варто, жити війною 24/7 теж, а ще дуже важливо – вміти в разі потреби звернутися по допомогу, за можливості включити спорт в своє життя, відновити ритуали, продовжувати фотографуватись, не дивлячись на те, що говорять люди-люди завжди щось говорять!

Знаходьте причини для посмішки, зустрічайтесь з рідними та близькими.

Не слухайте свого внутрішнього критика та критику посторонніх, саме зараз час жити, жити, щоб бути тим надійним тилом нашим захисникам, бути в ресурсі, щоб допомагати.

Саме зараз час жити любити, посміхатись навіть крізь біль та сльози!